Провідний виробник бойових БпЛА для ЗСУ: розвідувальний Лелека-100 (90% фронтових бригад, відзначений Міноборони у 2026), ударний Булава з комп'ютерним наведенням на ціль (бойове застосування з 2024, дальність до 100 км) та система ухилення від перехоплювачів «Сніч» у серійному виробництві.
DeViro — одна з провідних українських компаній-виробників безпілотних авіаційних систем, заснована у 2014 році в Дніпрі. Компанія є офіційним підрядником Міністерства оборони та Збройних Сил України з 2016 року. Із початку повномасштабного вторгнення Росії компанія виробила понад 10 000 безпілотних систем для потреб армії; близько 90% розвідувальних операторів на передовій використовують розроблений DeViro Лелека-100, а у січні 2026 систему офіційно відзначило Міноборони України. Компанія управляє найбільшим в Україні сертифікованим центром підготовки операторів БпЛА (2 500+ навчених військових), 93–95% комплектуючих виготовляються в Україні.
Продуктова лінійка станом на липень 2026 року офіційно включає дві флагманські системи. Лелека-100 — розвідувальний БпЛА з дальністю до 340 км і до 5 годин автономності, на озброєнні ЗСУ з 2021 року, зі системою «Снич» — автоматичним ухиленням від перехоплювачів (серійне виробництво 2026, бойові підтвердження через фото уламків збитих Лелек). Булава — ударний дрон-камікадзе, у бойовому застосуванні з 2024 року; у червні 2026 на виставці Eurosatory в Парижі компанія представила оновлені версії обох систем — Bulava M2V (дальність зросла до 130 км, бойова частина до 5 кг, до ~95 хв польоту) та Leleka M2R (радіус дії до 100+ км, покращена вітростійкість, інтегрована система ухилення). У червні 2026 обидва дрони також отримали функцію дистанційного керування через інтернет з будь-якої точки України — оператори можуть керувати польотом дистанційно, компанія завершила тестування функції та вже пропонує її екіпажам. Оператор виявляє ціль, підтверджує її кліком — наведення на кінцевій дільниці відбувається автоматично, з урахуванням вітру, РЕБ та інших факторів. Третя система, Сокира — автономний дрон-перехоплювач Shahed-класу (дальність 45 км, швидкість до 240 км/год, до 30 хв польоту, бойова частина 750 г, радарна інтеграція й тепловізор) — станом на липень 2026 залишається на стадії alpha/прототипного тестування і досі відсутня в офіційному переліку продуктів на сайті компанії.
Ключовий нюанс для оцінки AI-складової: офіційний сайт deviro.ua (головна, сторінки Булави, Лелеки, «наші можливості», новини, про компанію) станом на повторну перевірку 19.07.2026 жодного разу не використовує слова «AI» чи «штучний інтелект» — імовірно, з міркувань безпеки щодо бойових систем. Втім, у кількох незалежних іменних інтерв'ю різних топменеджерів компанії ця технологія описана детально: технічний директор Денис Чумаченко (Censor.net/Focus.ua, жовтень 2025) прямо каже, що наразі дрони компанії використовують не самонавчальні нейромережі, а «базові алгоритми» та комп'ютерний зір для наведення (Булава) й ухилення (Снич, Сокира), тоді як повноцінний самонавчальний ШІ з'явиться на дронах компанії, за його прогнозом, через 1,5–2 роки. Співзасновник Денис Чередниченко тим часом публічно називає систему наведення Булави «AI-driven optical targeting» (United24, Militarnyi). Тобто йдеться про реальну, бойову, комп'ютерно-зорову автоматизацію наведення й ухилення — це не маркетингова згадка «AI» лише в наголодній пресі, а функціонуюча технологія, підтверджена іменними інтерв'ю топменеджменту компанії, хоча сама компанія публічно не афішує її на власному сайті і скромніше визначає її як «алгоритми», а не «ШІ».
З точки зору ринкової присутності DeViro однозначно орієнтована на український ринок і оборонні потреби: увесь обсяг виробництва спрямований на ЗСУ, компанія отримує державні оборонні контракти, відзначена Міноборони України. Засновники DeViro є також власниками чеської компанії U&C UAS (контракти з армією США, переговори з Індією), проте сама DeViro (deviro.ua) залишається українським оборонним вендором. Повторна перевірка 19.07.2026 не виявила суттєвих змін порівняно з попередньою (14.07.2026): жодних нових офіційних AI-згадок на сайті, Сокира досі в alpha/прототипному тестуванні поза офіційним каталогом продукції, картина трьох систем (Лелека/Булава/Снич у серійному виробництві, Сокира — прототип) підтверджується новими джерелами (oboronka.mezha.ua, червень 2026, про Eurosatory-презентацію та дистанційне керування). Через відсутність слова «AI» в офіційних матеріалах компанії при наявності достовірних, конкретних та іменних тверджень топменеджменту про реальну (хоч і не «повну») ШІ-функціональність, запис лишається класифікованим як публікований оборонний виняток («credible but unpublishable AI claims») з позначкою needs_review для підтвердження людиною.
Дослідження оновлено: