програмне забезпечення для автономності дронів
OSIRIS DroneOS — модульна операційна система та платформа інструментів для безпілотних літальних апаратів (БпЛА), яку розробляє українська deftech-компанія OSIRIS AI. Продукт позиціонується як «Android для дронів»: уніфікована ОС на базі Embedded Linux із контейнерною архітектурою, яка дозволяє виробникам дронів та розробникам AI-модулів швидко інтегрувати автономні функції через єдиний апстор. DroneOS підтримує широкий спектр апаратного забезпечення (STM32, NVIDIA Jetson, Raspberry Pi CM4, Pixhawk, CubePilot) і сумісна зі стандартними протоколами PX4 та MAVLink. На власній сторінці продукту (osirisai.com/os) заявлені як штатні функції: комп'ютерний зір і розпізнавання об'єктів безпосередньо на борту дрона, автономне виконання місій, рой-координація та AI-приймання рішень на межі мережі (edge processing) — тобто AI описаний у власних матеріалах компанії як робоча, а не заявлена в майбутньому, функція.
Компанія заснована командою інженерів, штат — понад 30 фахівців, виробництво розташоване в Україні та Польщі, R&D-центр — у Кракові. У листопаді 2025 компанія залучила інвестиції від американського приватного інвестора (сума не розкрита) і того ж місяця розпочала закрите тестування DroneOS із двома неназваними українськими виробниками дронів. У грудні 2025 підписано партнерство з DefDrones. У березні 2026 на екосистемі DroneOS представлений перехоплювач OSIRIS UEB-1 (до 315 км/год) на форумі Xponential Europe 2026, який, за заявами компанії та профільних видань (Militarnyi, TheDefenseNews, Unmanned Airspace), пройшов бойове тестування на сході України зі стабільною відеопередачею в умовах РЕБ-придушення.
Повторна перевірка станом на 2026-07-18 не виявила суттєвих змін у публічній історії проєкту порівняно з попередніми перевірками (2026-07-08, 2026-07-13): сайт osirisai.com і сторінка /os живі (HTTP 200), контент сторінок не змінився, DroneOS усе ще в закритому пілотуванні без названих комерційних клієнтів, нових новин про фінансування чи розширення партнерств не з'явилося. Головні застереження лишаються ті самі: сума інвестицій не розкрита, масштабного комерційного розгортання DroneOS немає (на відміну від бойового застосування спорідненого продукту UEB-1), а глобальні амбіції компанії (Xponential Europe, польський R&D, орієнтація на NATO-ринок) можуть з часом розмивати фокус на українському ринку — втім, бойове застосування в інтересах ЗСУ й українське виробництво поки залишаються переконливим доказом прив'язки до українського ринку.
Дослідження оновлено: