Сервіс ШІ для класифікації товарів за УКТ ЗЕД (Держмитслужба)

10 липня 2026 року Державна митна служба України запустила сервіс на основі штучного інтелекту (великі мовні моделі, LLM, адаптовані під митну тематику), що допомагає визначити код товару за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) і обґрунтувати цю класифікацію. Користувач вводить опис товару, завантажує фотографії, технічну документацію чи каталоги; якщо даних недостатньо, сервіс автоматично формулює уточнювальні запитання. Аналіз спирається на текст УКТ ЗЕД з примітками та поясненнями до нього, базу попередніх рішень Держмитслужби щодо класифікації товарів і міжнародну базу Binding Tariff Information (BTI), яку використовують митні адміністрації країн ЄС. Результатом є найімовірніший код, детальне обґрунтування запропонованої класифікації та посилання на використані джерела (норми, пояснення, попередні рішення).

Сервіс доступний одразу двом категоріям користувачів через дві продуктивні системи: посадові особи митниці працюють з ним у Єдиній автоматизованій інформаційній системі (внутрішня система Держмитслужби), а суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності (імпортери, експортери, митні брокери) — через особистий кабінет на Єдиному державному інформаційному вебпорталі "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" (cabinet.customs.gov.ua). Це дозволяє бізнесу заздалегідь оцінити правильність класифікації товару ще до подання митної декларації, якісніше підготувати пакет документів і знизити ризик спорів під час митного оформлення. Держмитслужба прямо зазначає, що сервіс "не замінює рішення митного органу" — це допоміжний, дорадчий інструмент, а не автоматичне ухвалення рішень.

Запуск підтверджено офіційною публікацією на власному домені Держмитслужби (customs.gov.ua) та незалежно — новинним агентством Interfax-Ukraine й галузевим виданням НТФ «Інтес» (qdpro.com.ua), яке спеціалізується на митній тематиці. Це національна інфраструктура: Держмитслужба — єдиний орган митного контролю України, а портал "Єдине вікно" — обов'язкова точка входу для всіх суб'єктів ЗЕД, тож потенційна аудиторія сервісу охоплює всю зовнішньоекономічну діяльність країни.

Важливе застереження: сервіс щойно запущений (менше трьох місяців на момент дослідження), і жодних публічних кількісних метрик використання (кількість звернень бізнесу, частка автоматично підтверджених класифікацій, економія часу на оформленні) поки не розкрито — оцінка масштабу спирається на офіційність і загальнонаціональний характер каналів доступу, а не на виміряну тягу. Власного окремого продуктового сайту в сервісу немає: офіційним "домом" слугує сторінка-анонс на customs.gov.ua разом із реальною точкою доступу — кабінетом на cabinet.customs.gov.ua; застосовано державний виняток гейту 4 (як і для сестринського запису АСУР 2.0), тож запис позначено needs_review: true.

Окремо варто зауважити: посилання dspkz.customs.gov.ua, надане як можливе джерело, стосується ІНШОГО, набагато старішого інструменту — експериментальної платформи World Customs Organization "BACUDA" для рекомендації кодів УКТ ЗЕД, запущеної 25 квітня 2022 року у відкритий доступ лише для митників за внутрішньою IP-адресою (49.50.165.5:19090); її розробила сама Всесвітня митна організація спільно з митницею Нігерії за підтримки Корейського фонду митного співробітництва — це не той сервіс на LLM, що описаний у липневому 2026 року анонсі Держмитслужби, і воно не використано як джерело цього запису.

Цей запис — окремий продукт від уже опублікованого в каталозі АСУР 2.0 (Система управління ризиками Держмитслужби): АСУР 2.0 виконує ризик-скоринг і відбір поштових/експрес-відправлень для митного огляду на основі Azure OpenAI GPT та BI-кластеризації, тоді як цей сервіс вирішує іншу задачу — визначення коду товару за УКТ ЗЕД з юридичним обґрунтуванням для цілей класифікації. Різні AI-функції в різних процесах митного оформлення виправдовують окремий рядок за прецедентом кількох самостійних продуктів однієї організації (як у Metinvest Digital).